Вентиляція в музеях та галереях

Музеї та галереї — важлива частина культурної інфраструктури країни. Збереження об’єктів мистецтва та історичних артефактів повинно відбуватися у найкращих умовах. 
З’ясуємо, яка вентиляція цьому сприяє.

Музеї та галереї: параметри оптимальної вентиляції

Усі приміщення музеїв та галерей можна поділити на три групи, і відповідно три підходи до вентиляції:

  • приміщення, де розташовані колекції, і у які відвідувачі мають необмежений доступ, обслуговуються окремою системою кондиціонування
  • приміщення, де зберігаються колекції, але доступ відвідувачів обмежений (це можуть бути фонди та інші робочі приміщення), також потребують окремої системи кондиціонування, не пов'язаної з іншими системами
  • у приміщеннях, де відсутні колекції, систему кондиціонування повітря передбачають, як для звичайних просторів

Про що потрібно пам’ятати, проєктуючи вентиляцію для просторів, де зберігаються експонати?

  • Ефективна вентиляційна система повинна підтримувати необхідний повітрообмін, своєчасно видаляючи шкідливі речовини з повітря.
  • Суворо підтримується оптимальний рівень вологості: його визначають відповідно до індивідуальних вимог.
  • Швидкість повітря у приміщеннях музеїв, як правило, нижче, оскільки інтенсивний рух може пошкодити колекцію.
  • Вентиляція оснащується сучасною системою очищення повітря, для видалення алергенів, газів і домішок, які можуть агресивно впливати на експонати та спричиняють дискомфорт для людей.

Які норми є оптимальними для музейних просторів?

Відразу зазначимо, що кожен випадок індивідуальний. До уваги береться не лише розміщена колекція, але й стан будівлі (про вентиляцію при реконструкції історичних будівель ми писали у цьому матеріалі). 

Загальні правила наступні:

  • рух повітря в музеях підтримується у межах 0,1-0,3 м/сек;
  • повітряний потік припливного повітря не повинен спрямовуватися на експонати зі швидкістю понад 0,2 м/сек;
  • кратність повітрообміну в музеях — не менше як 6-8 разів на 1 годину, для сховищ — 2-3;
  • рівень вологості — в межах 40-50%. Вологість в приміщенні з металевими експонатами — не вище 30%;
    температура повітря — 20-22 °C влітку, і 18-20 °C взимку.
    У приміщеннях для холодного зберігання (бібліотеки, архіви та лабораторії) рівень вологості — 30-50%, температура — 10-14 °C.

Значення мають не лише конкретні показники мікроклімату, але й амплітуда коливань — добових і сезонних. Чим цінніші експонати представлені, чим у гіршому стані вони знаходяться — тим менша амплітуда температури та вологості допустимі.
Окремі вимоги до мікроклімату визначаються властивостями матеріалу, з якого зроблена колекція: гігроскопічними властивостями (чи використані тканина, дерево, шкіра, мінерали, папір), фізико-хімічними властивостями (створені з металу, скла, кіно- або фотографічні матеріали); хімічним складом матеріалів (органічне або неорганічне з'єднання, який тип фарби на картині тощо).

Музейні співробітники знають, що організація експозиції пов’язана з тим, що окремі експонати можуть між собою “конфліктувати”. Умови зберігання в усіх випадках різні, і про це треба пам’ятати також проєктувальникам.

Усі музейні приміщення поділяють на категорії, в залежності від того, наскільки цінні експонати у них зберігаються, і які фізичні властивості ці експонати виявляють.

Виділяють п’ять категорій:
від AA (високий, для унікальних предметів й об’єктів) до D (низький, допустимий у музеях просто неба, церквах тощо).

Витрату припливного повітря в приміщеннях з колекціями визначають розрахунком відповідно до прийнятої схеми організації повітрообміну і типом розподільника повітря. Враховуються теплонадходження та вологонадходження від людей (відвідувачів та працівників), теплонадходження сонячної радіації, в тому числі розсіяної через ліхтарі природного освітлення, теплонадходження від штучного освітлення, в тому числі та підсвічування.

В експозиційних залах враховують площу підлоги на одну людину
максимальне значення — 7,4 кв.м, середнє значення — 5,6 кв.м, мінімальне значення - 3,7 кв.м. 

Загальна витрата припливного повітря в приміщенні експозиції повинна бути достатньою, аби забезпечити відсутність застійних зон, але без прямого потоку повітря на експонати. Кратність повітрообміну — не менше 6-8.
У приміщеннях сховищ повітрообмін — не менше 2-3 задля забезпечення гарної циркуляції та перемішування повітря.

Мінімальна витрата зовнішнього повітря для кожного приміщення визначається з розрахунку санітарної норми на людину.
Витрата зовнішнього повітря, що подається в експозиційні зали на одну людину, повинен бути не менше 30 куб.м на годину. 
Загальну витрату зовнішнього повітря визначають в залежності від типу багатозональної системи кондиціонування. Може бути передбачена можливість зміни витрати зовнішнього повітря за датчиком концентрації вуглекислого газу при зміні потоку відвідувачів.

У музейних приміщеннях при наявності колекції з постійним доступом переважно передбачають вентиляцію перемішування за схемою “зверху-вниз”, оскільки вентиляція витіснення добре працює лише при стійких конвективних потоках від нерухомих джерел.
У лабораторіях реставрації схема організації повітрообміну повинна обиратися з урахуванням щільності речовин, які використовуються при реставрації. 

DryStar — ідеальні умови для музею або галереї

Установка DryStar виробництва Aerostar Group — це адсорбційний роторний осушувач повітря. Продуктивність агрегату — від 1000 м³/год до 8000 м³/год. 
Використовуються не лише для музеїв та галерей, але й на льодових аренах, у харчовій промисловості, фармацевтиці, медицині, на складах.
DryStar використовуються як автономно (всередині, або зовні приміщення), так і в комплексі з повітрооброблюючою системою.

Серед переваг DryStar:

  • ефективний контроль вологості, запобігає виникненню конденсату і його негативних наслідків
  • сприяє тривалому зберіганню речей, які потребують зниженого рівня вологості
  • унікальний герметичний корпус підвищеної жорсткості
  • оснащений сорбційним ротором з надвисокою здатністю вбирання вологи
  • вдосконалена конструкція дозволяє легко обслуговувати агрегат
  • установка легко інтегрується у систему диспетчеризації об’єкту

Стандартний модельний ряд представлений шістьома типорозмірами. 
У стандартну комплектацію входить кишеньковий фільтр (клас очистки ISO 16890: Coarse), конструкція якого дозволяє збільшити площу фільтрації; енергоефективний EC-двигун з пониженими шумовими показниками, сорбційний ротор.

Відзначимо ефективне управління DryStar:

  • осушення за датчиком вологості;
  • осушення за зовнішнім сигналом від системи автоматизації;
  • автоматичне відключення установки при виникненні аварійних ситуацій або пожежі;
  • автоматичний перезапуск установки після збою електроживлення;
  • індикація режимів роботи установки;
  • захист двигунів і кабелів від короткого замикання;
  • захист двигунів вентиляторів і нагрівачів від теплового перевантаження.

Менеджери Aerostar Group допоможуть підібрати обладнання для ваших потреб: +38 (044) 35 121 35.

Цей веб-сайт використовує файли cookie з функціональних, зручних та статистичних причин. Якщо ви приймаєте використання файлів cookie, натисніть кнопку "Я згоден". Політика конфіденційності та захисту персональних даних.